Олександрійський маяк
Олександрійський
маяк - одне з так званих «семи чудес світу», величезна башта заввишки 120 м, що стояла на острові Фарос при вході в порт Олександрії, яка виконувала функції маяка і наглядової вежі.Гавань Олександрії представляла велику небезпеку для судноплавства, Ніл вносив велику кількість мулу, що ускладнювало маневрування серед мілководдя і каменів. Для полегшення життя мореплавцям і позначення безпечного шляху, був побудований Олександрійський маяк, що знаходився на відстані 1300 метрів від берега.Будівництво почалося близько 280 років до нашої ери. Нам точно відомо ім'я творця маяка, яке було висічене і приховано під шаром штукатурки, на одній з плит знайдених вченими на дні гавані. Напис говорить: «Сосрат, син Декстіфона, присвятив богам-рятівникам заради мореплавців».Між островом Фарос і материком побудували тимчасову дамбу, по якій доставляли необхідні матеріали. Для будівництва були зібрані відомі вчені та академіки Олександрії, задіяно весь флот і кращі технічні рішення того часу.
Зовнішній вигляд маяка зберігся на монетах, а так само в древніх писаннях мандрівників. Основним матеріалом служив мармур, граніт і вапняк. Маяк було встановлено на призму заввишки близько шістдесяти метрів, підставою 32х33 м., тут зберігався необхідний інвентар. Дах у нижній частині по кутах, було прикрашено статуями тритонів, в центрі стояла друга частина - сорокаметрова, восьмигранна вежа, поверх якої стояла верхня частина з восьми колон з куполом і дев'яти метровою статуєю Посейдона.Світло маяка поширювався на відстані до 100 кілометрів, джерелом такого потужного світіння були палаючи дрова оточені полірованої бронзою і лінзами з кварцу. Дрова доставляли на возах запряжений ослами, по величезній гвинтових сходах, що йшли всередині маяка. Велична споруда прослужила людству більше тисячі років, а після була зруйнована трьома землетрусами. У середині тринадцятого століття материк наблизився до острова приховавши пристань під піском. Ну а в 1482 році, султан Кайт - бий побудував на місці маяка фортецю, яка до цих пір привертає до себе мільйони туристів.
Зовнішній вигляд маяка зберігся на монетах, а так само в древніх писаннях мандрівників. Основним матеріалом служив мармур, граніт і вапняк. Маяк було встановлено на призму заввишки близько шістдесяти метрів, підставою 32х33 м., тут зберігався необхідний інвентар. Дах у нижній частині по кутах, було прикрашено статуями тритонів, в центрі стояла друга частина - сорокаметрова, восьмигранна вежа, поверх якої стояла верхня частина з восьми колон з куполом і дев'яти метровою статуєю Посейдона.Світло маяка поширювався на відстані до 100 кілометрів, джерелом такого потужного світіння були палаючи дрова оточені полірованої бронзою і лінзами з кварцу. Дрова доставляли на возах запряжений ослами, по величезній гвинтових сходах, що йшли всередині маяка. Велична споруда прослужила людству більше тисячі років, а після була зруйнована трьома землетрусами. У середині тринадцятого століття материк наблизився до острова приховавши пристань під піском. Ну а в 1482 році, султан Кайт - бий побудував на місці маяка фортецю, яка до цих пір привертає до себе мільйони туристів.
А чи знаєте ви, що насправді чудо світу - Олександрійський маяк - насправді є восьмим чудом. До його споруди другим чудом світу вважалися стіни Вавилона. Коли ж в гирлі Нілу був споруджений 130-метровий маяк, сучасники настільки були вражені цим видатним технічним досягненням, що попросту викреслили стіни Вавилона зі списку Семи чудес світу та внесли до нього маяк як найостанніше, новітнє диво
Комментарии
Отправить комментарий